Професор Університету Монтеррея Умберто Леон Домінгес побоюється, що чат-боти та штучний інтелект можуть становити загрозу для когнітивних функцій.
Про це йдеться в його дослідницькій роботі, опублікованій в журналі Neuropsychology, основні моменти якої цитує PsyPost.
ШІ буде не просто імітувати розмови, але й принципово витісняти багато аспектів людського пізнання. Як приклад такого ШІ, дослідник бере ChatGPT.
ChatGPT — інструмент, призначений для розуміння та створення людського тексту на основі даних. ChatGPT використовує так звану модель трансформатора, яка дозволяє йому розуміти контекст.
Вчений розглядає ChatGPT як символ технологічної сингулярності — концепції, згідно з якою розвиток ШІ стане настільки стрімким, що виявиться недоступним для розуміння людським інтелектом.
Що буде з нашими мозком?
Особливо професора цікавила трансформація когнітивних функцій під впливом ШІ.
«Поява такого інструменту, як ChatGPT, викликала у мене занепокоєння щодо його потенційного використання учнями для виконання завдань. Це прямо перешкоджає стимуляції їх когнітивних функцій. Завдяки цьому спостереженню я почав досліджувати й узагальнювати вплив не лише на студентів, але й на людство. Ці технології можуть блокувати розвиток багатьох когнітивних функцій», — розповів він.
Одне з головних тверджень статті — те, що штучний інтелект може діяти як «когнітивний протез». «Когнітивний протез» — це концепція, висунута в дослідженні 2019 року Фальком Лідером та його колегами.
Це означає, що ШІ може виконувати когнітивні завдання від імені людей, подібно до того, як протез служить заміною втраченої кінцівки. І це не лише такі прості завдання, як підрахунок або заповнення таблиць.
Йдеться про сценарії, коли природна схильність людей до короткострокових винагород замінює дії, вигідні в довгостроковій перспективі. Наприклад, вибір подивитися телевізор і відпочити замість того, щоб працювати над складним, але корисним проєктом.
Чого чекати?
Основним занепокоєнням вченого є так зване «когнітивне розвантаження — коли люди можуть стати надмірно залежними від ШІ, що призведе до зниження здатності самостійно виконувати когнітивні завдання.
Аналогічно тому, як м’язи можуть слабшати без вправ, когнітивні навички можуть погіршуватися, якщо ними не користуватися регулярно.
Згодом це може призвести до суспільства, де критичне мислення та креативність стануть дефіцитом, оскільки люди звикнуть дозволяти ШІ виконувати важку роботу.
