Останні декілька років ринок праці фахівців інформаційних технологій — це суцільне випробування нервів на міцність, а людей — на терплячість та оптимізм. І ось, здається, маємо перших програвших. Тих, хто, не дочекавшись фінального рахунку, пішов з поля.
Хто втратив оптимізм
За даними аналітики, за останні три місяці кількість кандидатів у пошуку на Djinni знизилась з 90 до 86 тис. (-5%), по 200-400 кандидатів на тиждень. Хто ці розчаровані в ІТ фахівці?
Здебільшого це кандидати з мінімальним досвідом або зовсім без нього. Антирейтинг очолюють тестувальники та рекрутери: тестувальників без досвіду за квартал поменшало на 20%, рекрутерів з досвідом приблизно рік — на 19%.
Отже, новачки, які приходили в ІТ за грошима та здійсненням мрій, впевнилися — тепер тут цього немає. Ринок праці ІТ став суворим для новачків. І, здається, цей тренд надовго.
На думку аналітиків з ДОУ, одним із трендів сьогоднішнього ринку праці в ІТ є:
Увійти в ІТ стає дедалі складніше. Помітно зменшилася кількість інтернів, джунів та фахівців із досвідом менш ніж рік — за усіма напрямами та спеціалізаціями.
Тобто якщо рекрутер уже встиг у процесі закриття вакансій перезнайомитися з усіма «своїми» кандидатами, розраховувати на оновлення або поповнення бази, зважаючи на статистику, не варто. Хоча якщо це розробники, очі рекрутерів залишаться сухими — у них у фаворі продовжують бути маркетологи. Уже котре півріччя поспіль.
Ситуація з розробниками
Для розробників ситуація сумна, тому що і загальна кількість вакансій залишає бажати кращого.
Ветеранам ринку боляче згадувати 15 тис. вакансій щомісячно, бо у червні їх було майже удвічі менше — 8,8 тис.
З погляду DOU ситуація далека від ідеальної, але без суїциїдальних трендів: так, у червні 2024 року на 825 вакансій менше, ніж у травні цього року, але на 20% більше, ніж у червні торік. Ще одна приємна новина — більш ніж 200 вакансій miltech і понад 2 тис. відгуків на них. Загалом у першому півріччі загальна кількість вакансій на DOU зросла на 22% за рахунок вакансій за кордоном, частково у Львові та завдяки ремоуту у Києві.
Переглядаючи ситуацію за останні два роки, маємо надію, що прірва 2023 року вже позаду і можна продовжувати позитивний тренд, заданий приростом кількості вакансій Rust, Blockchain та Office Manager. З популярних категорій найбільше зросли Finance, Analyst, HR.
Звісно, маркетинг і тут у лідерах за кількістю вакансій. Здається, тепер він намагається перемогти самого себе — 2518 вакансій у першому півріччі 2023-го проти 3219 вакансій у першому півріччі 2024-го:
Проблеми українського ІТ-експорту
Серед мінорних новин — обсяг українського ІТ-експорту не поспішає повертати свої рекорди. Радше навпаки — у першому кварталі 2024 року він зменшився на 5%. Найгіршою ситуація була у січні, коли рівень експорту був найнижчим, якщо порівнювати з будь-яким місяцем 2023-го. Хоча, зважаючи на загальний тренд останніх років, ситуація виглядає достатньо стабільною.
Позитивні тренди
Серед позитиву — IT досі приносить більше доходу, ніж експорт металів і машинобудування разом.
І немає тотального зниження зарплат. Звісно, якщо подивитися динаміку пропозицій для тестувальників-інтернів, ситуація не оптимістична — падіння середньої зарплати майже на третину, але, наприклад, для мідл-розробників зарплата демонструє усталений тренд. І таких спеціалізацій достатньо багато.
Ще один позитивний тренд — лідерство привабливості як роботодавців (по зарплаті точно) перейшло від аутстафу до продуктових компаній.
Наприкінці 2023 року стало зрозуміло, що баланс вирівнявся — згідно з «Портретом ІТ-фахівця», уперше кількість айтівців у продуктових і сервісних компаніях зрівнялася.
Нині у продукті та в аутсорсі працюють по 40% українських ІТ-фахівців. Але ця хитка рівновага швидко обернулася на перевагу продуктовиків: у лютому 2024 року аналітики ДОУ констатували, що лідерство зі зростання перехопили продуктові компанії. За кількістю вакансій вони випередили сервісні та гібридні. У березні стосовно нюансів розвитку цього сегменту ДОУ зробив окрему аналітику і навіть сформував певний рейтинг:
Як бачимо, цей тренд продовжує свій розвиток. І навіть залучає міжнародний капітал для подальшого розвитку.
Ще один тренд, що теж має усталений розвиток, — посилення ІТ-підрозділів та формування диджитал-команд у компаніях, що мають зовсім інший основний бізнес. На ринок праці вже вийшли й успішно конкурують за працівників Kyivstar.Tech, Nova Digital, «Метінвест Диджитал», TemaBit Fozzy Group та інші.
Можливо, на користь продуктовим компаніям йде їхній невеликий (щодо аутсорсингових компаній) розмір: 54% айтівців працюють у продуктових компаніях від 10 до 200 співробітників, ще 25% — до 1000 співробітників. Лише 11% працюють у великих продуктових компаніях з понад 1000 фахівців. Це допомагає компаніям бути гнучкими в ухваленні рішень та більш мобільними. А ще такі компанії не займаються всім одночасно: вони зазвичай розвивають проєкти у сфері е-commerce (у них працюють 16% фахівців), Fintech (14%), GameDev і Gambling (по 10%).
Такий шлях
Хотілося б говорити про унікальність шляху українських айтівців. Але це не зовсім так. Багато років тому цим шляхом уже пройшли фахівців з легкої промисловості: у 90-х українські фабрики виживали, працюючи за форматом давальницької сировини — майже аутсорс-модель. Потім щось пішло не так, і українським фахівцям довелося йти своїм шляхом — розробляти власні бренди, колекції та формувати напрями (як зараз продуктові компанії торують шлях своїм розробкам).
Зважаючи на те, що українські бренди одягу, взуття та аксесуарів знані не тільки на подіумах, але й серед відомих людей, мають суттєві обсяги та перспективи — у них це вийшло. Тож сумніватися в успіху українських айтівців, мабуть, не варто.
