Існує стереотип, що головне хобі ІТівців – їх робота, а вільний час достатньо одноманітний і пов’язаний з професійною діяльністю. Тільки цього разу не для роботи, а для душі. Хтось створює свій стартап, хтось освоює нову технологію, хтось просто розважається, створюючи ігри. На думку Digest.Pro це не погано, але загрожує вигоранням в майбутньому. Ми вирішили розвіяти цей стереотип та довести, що хобі ІТіців не завжди пов’язані з комп’ютером.
Сьогодні ми розкажемо, що чим ІТівці займаються окрім роботи:
– Грають на музичних інструментах;
– Створюють власну бібліотеку;
– Записують озвучки англомовних трейлерів;
– Займаються коктейльним ділом.
Без музики і дня прожити не можу. Аліна Долбенська з Synebo
Хобі в мене декілька. З основних, це музика (я співаю, граю на укулеле, гітарі, турецькому барабані, який має назву “дарбука”, та на калімбі).Музикою хворію з дитинства. Підлітком почала грати на гітарі, а вже в університеті друзі подарували мені укулеле. Дарбука та калімба з’явилися в мене не так давно, близько року тому. Натхнення беру звідусіль. Для музики, воно йде зсередини. Я без музики і дня прожити не можу.
Хобі з яким я познайомилася не так давно – фото. Фотографією серйозно цікавлюсь десь півроку. До цього фотографувала на телефон, а півроку тому купила собі цифровий фотоапарат. Проте, на цьому зупинятися не думаю: буду поповнювати свою колекцію фотоапаратів та етнічних інструментів. Для фотографії натхнення йде більше з середовища. Можу так йти по вулиці, помітити щось, і все – стою та фотографую. Чи навіть вдома – то кицька гарно лежить, то мандарини.
Мені хобі допомагає не тільки відволіктися, але й набратися сил та натхнення для того, аби працювати.
Хочу розвіяти міф, що вся українська література нецікава. Анна Дичок з HYS Enterprise
Моє захоплення книгами розпочалось в років 10, коли телевізор пропонував лише три нецікаві канали, а в мене було купа вільного часу. Я набрала книг в бібліотеці, це були неймовірні історії від Лесі Українки, Всеволода Нестайка, Остапа Вишні та Чарльза Дікенса. Напевне це й був той момент, коли зародилось захоплення, яке переросло у вибір стати філологинею української мови та літератури. Звичайно ж, я читаю й багато світової літератури, особливо класику. Вважаю, це основою без якої сучасні книги, фільми та й загалом мистецтво як таке не буде зрозумілим. Чи просто буде нецікавим.
Сьогодні ж я часто замовляю книги українських сучасників та розповідаю про них на своїй сторінці в Instagram. Роблю це з чіткою метою — розвіяти міф, що вся українська література нецікава, її можна читати лише вибірково чи усі пишуть про журбу й сум. Це насправді не так. Щоб це довести, я залишу список книг, вартих уваги. Жанри різні, як і автори зі своїм неповторним досвідом.
- «Я бачу вас цікавить пітьма», «Танець недоумка», «Білий попіл», Ілларіон Павлюк
- «Не твоє собаче діло», Мартин Якуб
- «Книга 1. Час смертохристів. Міражі 2077 року», «Книга 2. Час Великої Гри. Фантоми 2079 року», «Книга 3. Час Тирана. Прозріння 2084 року», Юрій Щербак
- «Доки світло не згасне назавжди», «Зазирни у мої сни», Макс Кідрук
- «Вигнанець та перевертень», Андрій Кокотюха
- «Сад Гетсиманський», Іван Багряний
- «Маша або Постфашизм», Юрій Мельник
- «Тіло TM», Вікторія Гранецька
Ну і я не можу не розповісти про колекцію, якою пишаюсь. Це видання книг про Гаррі Поттера від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ». Зараз є тільки п’ять книг, наскільки мені відомо ілюстратор взяв паузу через вигорання. Дуже сподіваюсь, що зовсім скоро його творчі ресурси поновняться і він повернеться до роботи над шостою частиною.
Робота над озвучкою те, що мені подобається. Богдан Поляков з HYS Enterprise
В шкільні роки, було популярне телешоу WWE. Доводилося шукати шоу в Інтернеті й переглядати його на англійській. Коли виходили ролики, я став помічати, що розумію про що йдеться. Тоді вирішив спробувати перекладати, все вийшло.
Через декілька тижнів я опублікував перші трейлери. Але нове захоплення довелося закинути. Закінчилась школа, треба було готуватися до вступу в університет.
Ідея з озвучкою не покидала мене. Тому, через рік повернувся до роботи. Добре пам’ятаю, коли вийшов перший тизер “Дедпула”, я перевів його на українську мову і це була маленька перемога. В мене не було обладнання для професійної озвучки, відповідно і якість“храмала”. Проте, це не завадило зробити окремий канал на якому розвішував змонтовані відео зі своєю озвучкою.
Я працював на російській і українській. Української озвучки було значно менше ніж російської не тільки на моєму каналі, а взагалі. Як не дивно, російськомовний контент користувався більшою популярністю, ніж україномовний. Я знайшов вихід – вирішив озвучувати трейлери українською сам. Згодом, я купив собі вже на професійний мікрофон і голос стало чути краще. З того моменту я вирішив, що російськомовного контенту на моєму каналі не буде. Та ще й події в Україні залишили свій слід.
Зараз в тиждень приділяю години 2-3 веденню ютюб-каналу. Все залежить від надхнення і чи знайдеться відео, яке захочу озвучити. Зазвичай, ідеї самі до мене приходять і їх дуже багато. Не менше значення надаю цікавості контенту з яким працюю. Буває в один момент хочу сісти і озвучити щось, інколи навіть залучаю своїх колег.
Я не рекламую свої відео для набору лайків та переглядів. Робота над озвучкою те, що мені подобається. Мою роботу оцінюють 185 підписників, проте я не збираюся зупинятися. Наприклад, в роботі озвучка виступу стендапера Джима Джефрі, який вийшов на Нетфліксі 14.03. Вперше працюю над озвучкою такого масштабного проєкту, тому за одно і прокачаю свої скіли.
Моє хобі допомагає мені не тільки відволіктися від роботи, а й налагодити контакт з колегами. Акоп Акопян SoftServe
Моє захоплення почалося з експериментів з кавою. Думаю, більшість вже не раз пробували якось експериментувати з цим напоєм, але я зрозумів що мені мало тільки кави. І згадав, як один знайомий за допомогою підручних наборів почав робити шоти. З колегою вирішили, щоб тиждень був гарним, треба зробити щось спонтанне. Вхід пішли ніж, ложка і концентрат лимонного соку. Саме так, я вперше зробив відомий шот “Зелений мексиканець”. Вийшло не так гарно, але смачно. З часом я почав вдосконалюватися та придбав набір для барменів.
Моєму хобі десь 3 роки. Дивлюсь різні ролики в ютубі, поки не відвідував майстер-класи, але хочу. Коли готую коктейлі або шоти орієнтуюся на залишки алкоголю. Одного разу ми з колегами спробували поєднати текілу і лікер Vana Tallinn. Перший шот не сподобався. Ми вирішили поекспериментувати і додали гострий перець, теж не вийшло. Знайшли лимон і спробували додати в шот, з третьої спроби вийшло смачно. Коли стали шукати в Інтернеті, виявилося, що це відомий рецепт шоту “Срібна куля”.Тоді я зрозумів, що є дуже багато рецептів. Знайти щось нове любителю важко.
Моє хобі допомагає мені не тільки відволіктися від роботи, а й налагодити контакт з колегами. Дуже круто, коли після роботи можна зробити якійсь шот і поспілкуватися з командою. Тоді, не несу додому думки й задачі з роботи. Дуже часто саме так в нас виходить неформальний тімбілдінг.
Про відкриття власного коктейльного кафе, поки не задумувався. Мої колеги теж, часто запитують це. Поки, хобі для себе. Хочу спочатку дома зробити невеличкий бар, щоб не планувати “куди піти”. Ще бажання спробувати робити настоянки. Вони більш індивідуальні, тому можна спробувати створити те, чого немає.
Якщо, Ви бажаєте почати створювати шоти – почніть з двошарових. І обов’язково додавайте яскравих кольорів. Не хвилюйтесь, якщо перший не вийде! Пробуйте, обов’язково знайдете щось своє. Коктейльний напрямок відкритий до експериментів.
Як з усього розмаїття хобі обрати те, що підійде саме тобі ? Варіант один, тільки пробувати. Шукайте, експериментуйте — і щось вам точно відгукнеться. Ну і пам’ятайте, що полювання на новий досвід — це теж хобі. Ще одна корисна порада від Digest.Pro: обирайте хобі, не схоже на вашу професійну діяльність. Воно має робити ваше життя гармонійним і давати те, чого вам бракує.
